День української писемності
Одна вона у нас така -
Уся співуча і дзвінка,
Уся плакуча і гримуча
Хоч без лаврового вінка.
(Т.Шевченко)
9 листопада ми святкуємо День української писемності. Цей день – особливий. Тому що мова – це безцінний скарб, «візитна картка» кожного народу, «життя духовного основа». Саме сьогодні ми вшановуємо тих людей, котрі стояли на шляху становлення української мови. Адже вона, пройшла нелегкий тернистий шлях свого народження. І нарешті, ми гордо можемо сказати, що наша рідна мова – українська, що ми - українці.
Ще у дитинстві, перше що ми чуємо, це ласкаві мамині слова, її колискові пісні, саме з її молоком передається нам любов до всього українського, а особливо, до рідного слова. Тому воно закарбувалося у нашому серці назавжди.
Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але, я впевнена у тому, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною свого народу, його історії і культури.
Шануймо, любімо, плекаймо нашу мову не лише сьогодні, а й завтра, післязавтра… Кожного дня! Бо вона в нас одна така: мелодійна, солов’їна, калинова та просто рідна!
Вчитель української мови та літератури
Полтавець Н.А.
Коментарi